1. Ода - жанр, що оспівує зазвичай якусь важливу історичну подію, особу або явище (наприклад Ода Пушкіна «Вольность»). Жанр, який отримав особливий розвиток в класицизмі.
2. Пісня. Може виступати і як епічний, і як ліричний жанр. Епічна пісня володіє сюжетностью (див. Визначення епічних жанрів) - напр. «Пісня про віщого Олега» Пушкіна, в основі ліричної пісні лежать переживання головного героя або автора - наприклад пісня Мері з «Бенкету під час чуми» Пушкіна.
3. Елегія - жанр романтичної поезії, сумний роздум поета про життя, долю, своє місце в цьому світі - наприклад «Згасло денне світило» Пушкіна.
4. Послання - жанр, не пов'язаний з певною традицією. Основна характерна риса - звернтання до якої-небудь особи - наприклад «Пущину», «До Чаадаєва» Пушкіна.
5. Сонет, Особлива форма ліричного вірша, що характеризується жорсткими вимогами до форми: у сонеті має бути 14 рядків - наприклад «Суворий Дант не погордував сонета» Пушкіна. Розрізняють два типи сонета: 1. Англійський сонет, що складається з трьох чотиривіршів і одного двовірша в кінці - наприклад сонети Шекспіра. 2. Французький сонет, що складається з двох чотиривіршів і двох тривіршів. Цей різновид широко використовувалася наприклад поетами «Плеяди» - Ронсаром, Дю Беллі та ін., пізніше символістами - Верленом, Бодлером і ін. В Росії ця різновид був особливо популярним в епоху символізму, практично всі російські символісти використовували її в своїй творчості - Бальмонт, Брюсов, Блок та інші.
6. Епіграма, сатира. Епіграма - короткий вірш, як правило, не більше чотиривірші, висміюється або представляє в гумористичному ключі яке-небудь конкретне обличчя - наприклад «На Воронцова» Пушкіна. Сатира - більш розгорнутий вірш, як за обсягом, так і за масштабом того, що зображувється. Зазвичай в сатирі висміюються не недоліки якої-небудь конкретної особи, але пороки соціальні. Для сатири характерний громадський пафос - наприклад сатири Кантеміра, «Рум'яний критик мій, насмішник товстопузий ...» Пушкіна.

Подібне розділення на жанри умовне, так як у чистому вигляді перераховані жанри зустрічаються рідко. Зазвичай вірш поєднує в собі ознаки кількох жанрів. Наприклад «До моря» Пушкіна поєднує в собі ознаки елегії і послання, «Село» Пушкіна є елегією, але піднімає цивільні проблеми.

інформацію підготував Юрій Миколайович Яцика (приватний вчитель-педагог)