| У плодових дерев розрізняють ростові (видовжені) з листковими бруньками і вкорочені пагони (плодушки) з квітковими бруньками із зачатком квітки, суцвіття. Бруньки—це зачатки пагонів з конусом наростання. Верхівкова брунька, розміщена иа верхівці стебла, забезпечує його ріст у висоту завдяки поділу клітин конуса наростання. Сплячі бруньки перебувають у стані спокою кілька років і здатні проростати в разі пошкодження (видалення) верхівкової бруньки. Додаткові бруньки закладаються поза пазухами листків (на корені, листку, стеблі) і призначені для вегетативного розмноження. Трави і молоді пагони дерев мають трав'янистестебло, дерева і кущі — дерев'янисте. За формою стебла можуть бути циліндричні (соняшник), три-, чотири- та багатогранні (осока, меліса, кріп). Крім прямостоячих, є стебла чіпкі (виноград), в'юнкі (хміль), повзучі (суниця, гарбуз). Повзучі стеляться по землі і укорінюються додатковими коренями.
На поперечному зрізі деревного стебла виділяють: корок, первинну кору, луб, камбій, деревину, серцевину. Корок — покривна тканина; первинна кора — хлорофілоносна з кристалами солей; луб — комплекс провідної (си-товидні трубки), механічної (луб'яні волокна) і основної тканин. Проводить вуглеводи до органів, які роблять запаси. Камбій — твірна тканина, з клітин якої диференціюються елементи лубу і деревини. Деревина — комплекс провідної (трахеї, трахеїди), механічної (волокна) і основної тканин. Забезпечує висхідний потік. Серцевина маєза-пасаючу функцію.
Видозміни пагонів — зміна форми і функції пагоніву процесі еволюції. В огірків — «вусики», в яких редуковані листки, в картоплі — бульби, що утворюються на верхівці підземного пагона (столона), в пирію — кореневище з вузлами, лусковидними листками, бруньками, але без кореневого чохлика; в часнику, цибулі, тюльпанів — цибулина, пагін сильновкорочений, листки видозмінені. Такі видозмінені органи називають гомологічними, тому що вони мають спільне походження, але виконують різні функції.
Вегетативне розмноження рослин відбувається вегетативними органами: кореневищами, цибулинами, бульбами, «вусиками», вічками, кореневими паростками, культурою тканини. Основою вегетативного розмноження є тотіпотентність соматичних клітин та їх здатність до регенерації.
Листок. Функції листка — фотосинтез, газообмін, транспірація, запасаюча, розмноження, захисна (колючка) , очисна (листопад), травна (росичка). Складається з листкової пластинки і черешка, прилистників; листя без черешків називають сидячими (жито).
Простий листок складається з черешка і однієї листкової пластинки, складний — з кількох пластинок, що опадають кожна окремо, а потім — черешок; за кількістю і розміщенням листкових пластинок складні листки бувають трійчасті (конюшина), пальчасті (каштан), парноперисті (акація), непарноперисті (горіх).
Гетерофілія листків — утворення різних за величиною і формою листків на одній рослині (стрілолист).
Прості листки за формою листкової пластинки бувають овальні, голчасті, видовжені, яйцевидні тощо; за обрисами країв пилчасті, зубчасті; за ступенем розсіченості пластинки — цілісні (нерозчленовані), лопатовидні (розчленовані до 1 /3), роздільні (розділені на 1/2), розсічені (до головної жилки листка).
Листкорозміщення розрізняють чергове (вишня), супротивне (губо-цвітні), кільчасте (елодея).
У внутрішній будові листка розрізняють покривку тканину (епідерміс), основну (мезофіл), провідну (пучки, жилки), механічну.
Жилкування листків можебути паралельним (злаки), дуговим (конвалія), дихотомічним (гінкго), сітчастим (дводольні). В епідермісі є продихи, що регулюють інтенсивність газообміну і транспірації. Транспірація сприяє надходженню і транспортуванню води в рослині (верхній кінцевий двигун) та її терморегуляції.
Листопад — масове опадання листків восени (у рослин помірних зон) і 3 настанням засушливого періоду (в рослин жаркого клімату). Це корисне пристосування до несприятливого сезону. У місці з'єднання листка із стеблом утворюється віддільний шар, в якому розкладається міжклітинна речовина. Листопад (дефлорацію) можна спричинити штучно (під час збирання бавовника машинами), обробляючи рослини дефоліантами.
Квітка, насіння, плід. Квітка — сукупність органів для статевого розмноження покритонасінних. Вона складається із квітконіжки, квітколожа, оцвітини ( чашечки і віночка), тичинок (андроцея), маточки (гінецея). У двостатевих квіток є тичинки і маточки (картопля), в одностатевих — тичинки (чоловічі) або маточки (жіночі) — огірки. У правильних квіток (яблуня) частини квітки розміщені симетрично, і можна провести не менше двох площин симетрії, у неправильних (горох) — лише одну площину симетрії. Квітки, розміщені на верхівці пагона, називають верхівковими, а в пйзухах листків — пазушними. Тичинки складаються з тичинкової нитки і пиляка. У пиляках утворюються гаплоїдні мікроспори, кожна з яких перетворюється в пилкове зерно. У середині пилкового зерна формується чоловічий гаметофіт: два спермії й вегетативне ядро. З останнього під час проростання розвивається пилкова трубка.
Маточка складається із зав'язі, стовпчика і приймочки. У зав'язі маточки є порожнина — гніздо, в якому формується один (абрикоса) або багато (мак) насінних зачатків. Усередині насінного зачатка формується жіночий гаметофіт — зародковий мішок, що складається з семи клітин: яйцеклітини і двох синергід, трьох клітин антиподів і центрального диплоїдного ядра.
У 1898 р. С.Навашин відкрив подвійне запліднення. Після потрапляння пилку на приймочку маточки (запилення) вегетативна клітина проростає взародковий мішок, в який пилковою трубкою проникають два спермії. Один спермій зливається з яйцеклітиною, утворюючи зиготу (2n), з якої розвивається зародок насінини, а другий — зливається з центральним ядром, утворюючи другу зиготу (3n), з якої розвивається запасаюча тканина — ендосперм.
Запилення — це перенесення пилку на приймочку маточки. У перехреснозапильних рослин — з інших рослин, у самозапильних — з тієї самої квітки або рослини. Пилок переноситься вітром, комахами і водою. До штучного запилення вдаються для підвищення врожаю і під час створення нових сортів.
В однодомних рослин гермафродитні квітки, або чоловічі й жіночі, розміщені на одній рослині, в дводомних — одностатеві квітки — на двох рослинах (обліпиха, коноплі).
Сукупність квіток і видозмінених листків утворюють суцвіття. Прості суцвіття мають один стержень; це може бути китиця (конвалія), щиток (груша) , качан (кукурудза), кошик (соняшник) ; складні — складний зонтик (кріп), волоть (бузок) — мають розгалужений стержень.
Насінина складається із зародка й насінної шкірки, а в однодольних рослин ще й із запасної тканини ендосперму. Запасні речовини дводольних локалізовані в сім'ядолях зародка. Для проростання насіння потрібні оптимальна вологість, температура і наявність кисню.
Плід утворюється з маточки або інших частин квітки (квітколожа, оцвітини). Складається з оплодня (пери-карпія) і насінини (насінин). У сухих плодів оплодень шкірястий або дерев'янистий, у соковитих — м'ясистий. Серед сухих плодів розрізняють розкривні (біб, стручок, коробочка) і нероз-кривні (горіх, сім'янка, зернівка). Збірний, або складний, плід — це сукупність плодів, що утворилися з кількох маточок однієї квітки (малина) або з кількох окремих квіток (шовковиця).
Формула квітки — скорочений запис її морфологічних особливостей.
Умовні позначення для складання формули квітки такі:
|
Квітка правильна |
* |
Квітка неправильна |
↑ |
Подвійна оцвітина |
Оцвітина складається з пелюсток
Чашечка складається з чашолистків |
О
Ч |
|
Тичинка |
Т |
Маточка |
М, П |
Тичинкова квітка |
♂ |
Маточкова квітка |
♀ |
Двостатева квітка |
♀♂ |
Зрослі частинки квітки |
( ) |
Число частин квітки, що перевищує 12 |
∞ |
Верхню і нижню зав'язі позначають рискою над або під символом маточки. Наприклад, квітка груші Ч5П5Т∞М1.
Деякі ознаки родин покритонасінних.
Родина |
Плід |
Представники |
Злаки
Лілійні
Складноцвіті
Розоцвіті
Бобові
Хрестоцвіті
Пасльонові |
Зернівка
Ягода, коробочка
Сім’янка
Яблуко, кістянка, збірна кістянка
Біб
Стручок, стручечок
Ягода, коробочка |
Пшениця, рис, кукурудза, пирій
Тюльпан, лілія, часник, цибуля
Соняшник, кульбаба, осот
Вишня, груша, слива, троянда, суниці
Квасоля, горох, конюшина, соя
Капуста, редис, рапс
Картопля, перець, баклажан, помідор |
|